Перші… з кінця? Лисичанськ в рейтингах

Перші… з кінця? Лисичанськ в рейтингах

31 жов. 2019

Лисичанськ – одне з найстаріших та найбільших міст Луганщини. Заснований у 1710 році. Наразі тут понад 111 тисяч жителів. Прифронтовий Лисичанськ часто фігурує у різноманітних рейтингах. Хто і як його оцінює – читайте далі.

Рейтинг впливовості міських голів

Таке дослідження у вересні 2019 проводило видання «Кореспондент». 11 експертів оцінювали, чи мають мери підтримку міськради, як співпрацюють з головою облдержадміністрації, Верховною радою та урядом, і наскільки вони відомі поза межами регіону як самостійні політики. Серед 35 учасників (оцінювали найбільші міста країни) міський голова Лисичанська Сергій Шилін посів передостаннє 34 місце. З депутатами міськради стосунки в нього не склалися – часто немає кворуму для проведення сесій. Якщо депутати все ж збираються, то засідання, зазвичай, закінчуються скандалами. Деякі депутати, зокрема Євген Лисенко та Тетяна Худоба (обидва з «Опозиційного блоку») позивалися на Шиліна до суду.

Новий голова Луганської ОДА Сергій Гайдай підтримав пропозицію створити замість Лисичанської міської ради військово-цивільну адміністрацію.

«Ставлюся позитивно, це буде ризикований крок, бо на керівника міста лягає величезна відповідальність. Якщо мер очолює виконавчу владу, він завжди може перекласти вину на депутатів, які голосують проти його ініціатив. Але якщо на чолі ВЦА знаходиться людина нормальна, рішення будуть прийматися швидше».

Таку можливість обговорювали й під час виїзного засідання комітету верховної ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

«Після засідання підійшов мер і каже: дивіться, у нас там більшість, вона голосує проти, блокує діяльність. Можливо, як варіант, потрібно ввести військово-цивільну адміністрацію, щоб один був керівник і швидко навів лад. Сприяти введенню ВЦА – це ми можемо зробити»,  – пояснив голова комітету голова Дмитро Лубінець.

Рейтинг економічних показників і населення

Ще одне дослідження, що оприлюднив у 2019 році «Кореспондент», це рейтинг економічних показників та населення. Оцінювали співвідношення бюджетних коштів на кожного жителя. Місто знову опинилось на передостанньому 34 місці. Зокрема, у розрахунку на одного лисичанина припадає 8 тисяч 408 гривень річного доходу міського бюджету, 155 гривень податку на прибуток комунальних підприємств і 0 гривень бюджету участі. Для порівняння, на одного киянина припадає 19 тисяч 211 гривень доходів міського бюджету, на харків’янина – 11 тисяч 318 гривень.

 

«Показники таблиці розраховуються на підставі даних про фінансові надходження та кількість населення. Середні показники дозволяють порівнювати міста з різною чисельністю населення. Зокрема, рівень забезпеченості бюджетними коштами. Наприклад, у Лисичанську бюджет участі – 0 гривень. Тобто влада повністю ігнорує цю форму участі суспільства у розв’язання спільних проблем. Або люди не знають про її існування і не користуються такою можливістю. Офіційні трансферти – це те, що перераховують з центрального бюджету місцевим, розмір розраховується за спеціальними нормативами. Згідно з даними таблиці, місто майже не отримує трансфертів», – пояснює доктор економічних наук Володимир Соболев.

 

 

Рейтинг прозорості

Чи відкриті міськради для жителів та ЗМІ та наскільки доступна  і повна інформація на офіційному сайті вивчали експерти Міжнародного центру перспективних досліджень. Рейтинг за підсумками 2017 року опублікували на сайті transparency.icps.com.ua. Оцінювали за такими показниками:  інформаційна політика; розпорядження майном територіальної громади; землекористування та будівельна політика; державні закупівлі; складання бюджету; адміністративні, комунальні та соціальні послуги; професійна етика та конфлікт інтересів; кадрова політика; участь громадян.

Лисичанська міськрада опинилась на 37 місці з 50. Отримала 44 бали зі 100 можливих. Зокрема, найнижче експерти оцінили відкритість у сфері землеустрою (16.7% з максимуму 6 балів). Вказують, що міська не рада публікує на своєму веб-сайті дані про вільні земельні ділянки, проекти рішень з земельних питань (за 20 робочих днів до розгляду сесії) та порядок визначення розміру орендної плати за землі комунальної власності.

Трохи більше балів дали за професійну етику (27.8% з максимуму 9 балів). Проте вказують, що на веб-сайті міської ради не опублікований порядок здійснення моніторингу та вирішення конфлікту інтересів, телефон гарячої лінії відповідних правоохоронних органів для повідомлення про наявні факти вчинення корупційних діянь працівниками міської ради та депутатами, не встановлений спеціальний режим звітності про порушення правил поведінки.

«Якщо проаналізувати оцінки "прозорості міста", то найбільш вузькі місця – ті, що стосуються розпорядження майном, землекористування, участі громадян у формуванні бюджету та впровадження ініціатив. Ми неодноразово підіймали питання впровадження громадського бюджету для виділення коштів на проекти, запропоновані містянами, але не знайшли підтримки у наших колег депутатів. Крім цього у нас не проводяться консультації по бюджету міста на наступний рік. Сам проект виставляється перед грудневою сесією й обговорюється тільки на депутатських комісіях.

Потрібно також врахувати, що потребує оновлення і сайт Лисичанської міської ради, бо зараз в ньому дуже складна структура, не всі документи можна легко знайти, також немає зрозумілої форми зворотного зв’язку. Але оновлення вимагає фінансових вкладень, яких в бюджеті немає», розповіла депутатка Лисичанської міськради Юлія Машута.

 

Рейтинг забрудненості повітря

Центральна геофізична обсерваторія України опублікувала рейтинг найбільш забруднених, з екологічної точки зору, міст. Місця у ньому розподілили за індексом забруднення атмосфери (ІЗА). На рівень забруднення атмосфери в різних містах і регіонах впливають, зокрема,  викиди забруднюючих речовин та парникових газів від автотранспорту та промисловості.

Центральна геофізична обсерваторія України відстежує стан повітря в 53 українських містах. Лисичанськ опинився на 10 сходинці рейтингу. Індекс забрудненості атмосфери – високий. На нього вплинула, зокрема, діяльність підприємства «Луганськпереробка». Там без відповідних дозволів переробляли гуму шляхом піролізу – повільно нагрівали в спеціальних печах. Від цього – шкідливий чорний дим та сморід.

«Піроліз відбувається зазвичай при температурах 600-700 градусів Цельсію. І за цих умов при розкладанні виділяється значна кількість ароматичних сполук. Таких, що є канцерогенами. Бензен, толоен, поліконденсовані смоли. Гетероароматика. Все це рідке, але підіймається разом з газоподібними продуктами та значно розсіюється у повітрі»,  – пояснив доцент кафедри хімічної інженерії та екології СНУ імені В. Даля Сергій Кудрявцев.

У серпні 2018 року міська рада заборонила переробляти гуму на території міста.

«Керуючись статтею 26-ю закону Про місцеве самоврядування України, міська рада вирішила: заборонити діяльність суб’єктів підприємницької діяльності з утилізації та переробки гумовотехнічних виробів та сміття методом піролізу на території міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля», – уточнив міський голова Сергій Шилін.

Рейтинг зневодненості

Якби складали рейтинг найбільш зневоднених міст, Лисичанськ посів би перше місце. Відключення водопостачання на декілька днів, на жаль, стали для містян звичною справою. Тамтешній водоканал заборгував за електроенергію понад 160 мільйонів гривень. Борг накопичувався з 2008 року. «Луганське енергетичне об’єднання» періодично відключає водоканал від живлення.


У жовтні 2019 без води Лисичанськ залишився на 5 днів. У місті оголосили надзвичайний стан, школярів відправили на дострокові канікули та готувались закривати лікарні. З міського та обласного бюджету виділили два мільйони гривень. Проте вже з 5 листопада водоканалу загрожують нові знеструмлення.

«Всі рахунки заблоковані. Підприємство не може працювати. У робочих 12 мільйонів борги із зарплати. Щодня вранці мені приносять від 8 до 10 заяв на звільнення. З першого листопада за договором ми зобов’язані сплатити 3 мільйони 600 тисяч за споживану енергію. Якщо ми не перейдемо на генерацію своєї електрики – ми пропадемо. Ми розглядаємо варіант підключення до «зеленого тарифу», – розповів директор Лисичанського водоканалу Сергій Лозиченко.